150 учасників з декількох країн взяли участь у ІІ Карпатських днях добросусідства, які проходили 8-10 серпня у прикордонних Підкарпатському воєводстві та Закарпатській області. Конференція, співорганізована та співфінансована Програмою транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, відбулася на території польських Бєщад у Мучному. Захід проводився під патронатом Міністерства інвестицій та розвитку – Органу Управління Програми ПБУ.
Перша частина конференції була присвячена майбутньому Карпат, друга, натомість, - поточній діяльності та майбутньому Програми. Анджей Слодкий, керівник Спільного технічного секретаріату, розповів про Програму та стан її впровадження. У дискусії про майбутнє Програми взяв участь Рафал Балінський, директор департаменту територіального співробітництва Міністерства інвестицій та розвитку: «Ми ще не знаємо, якими ресурсами користуватимемось в майбутньому. Попередня пропозиція Європейської Комісії нас не задовольняє, бо це означає зменшення обсягу наявних коштів з 700 мільйонів до менш ніж 600 мільйонів євро, а є ще й інші суб'єкти. Однак Європейський Парламент виступає за збільшення бюджету».
Також були представлені проекти ПБУ, вже реалізовані та відібрані для впровадження в Карпатах за участю наступних регіонів: Підкарпатське воєводство та Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська області - всього 72 проект, а загальна вартість фінансування з коштів ЄС становить 70 млн. євро.
Наступного дня після перетину кордону у тимчасовому пункті пропуску Волосате-Лубня учасники конференції взяли участь у навчальному візиті до Закарпатської області, де ними опікувався голова Закарпатської обласної державної адміністрації Ігор Бондаренко.
Карпати, які значною мірою охоплюють терени Програми, це гірський хребет, який пролягає територією 8 країн: Польщі, України, Словаччини, Чехії, Румунії, Австрії, Угорщини та Сербії. Як і для інших гірських районів, для Карпат характерні менш сприятливі умови ведення сільського господарства, на які, серед іншого, впливають гірші кліматичні умови, ґрунти, обмежена транспортна доступність, слабший рівень розвитку інфраструктури та часто периферійне розташування. Спільним викликом для нас усіх є активізація соціально-економічного розвитку макрорегіону при одночасному збереженні багатих принад його природного та культурного середовища а також принципів сталого розвитку.
Чи була ця сторінка корисною?