Транскордонні проекти - це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проекту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які їх реалізують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.
Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проектів» - цикл, в якому ми показуємо людський (але й також тваринний – як, наприклад, у першій розповіді) вимір наших вибраних проектів. Запрошуємо вас ознайомитись з ними.
Історія цього відомого політика і державного діяча Великого Князівства Литовського почалася в 18 столітті. Антоній Тизенгауз народився в 1733 році у дворянській сім'ї, навчався у Вільнюському університеті. В молодості Антоній служив при дворі впливової польської родини Чарторийських в селі Волчин Кам'янецького району Брестської області. У ці роки Тизенгауз подружився зі Станіславом Августом Понятовським, який згодом став королем польським і великим князем литовським. Майбутній король також народився і навчався у Волчині, був родичем Чарторийського по крові. Після обрання Понятовського на трон Польщі та Великого Князівства Литовського (1764), Антоній Тизенгауз був призначений придворним скарбником Великого князівства Литовського, старостою Гродна і керуючим королівськими маєтками. І при цьому він був ще зовсім молодий - йому виповнилося лише 32 роки!
Новий придворний скарбник, будучи людиною пристрасною, незабаром почав енергійно проводити різні реформи, спрямовані на підвищення продуктивності та економічної могутності польсько-литовської держави. Особливу увагу він приділяв розвитку транспортної інфраструктури: будував дороги з твердим покриттям, осушував болота, рив канали, оживив водний транспорт на ріці Німан. Найактивнішим він був в Гродно і Сокулці, які в той час були одним регіоном.
У Сокулці за Тизенгауза було відкрито щонайменше 23 фабрики з виробництва текстилю, паперу, ювелірних виробів, інструментів, меблів, карет. Натхненний епохою Просвітництва, він також відкривав школи для акушерок, лікарів, ветеринарів, бухгалтерів, інженерів і навіть танцюристів балету. Він заснував ботанічний сад, театр, балет, оркестр, видавництво і навіть пивоварню. У Гродно староста Тизенгауз, крім своєї головної резиденції, побудував великий комплекс будівель як центр економічних ініціатив і спланував цілий міський район, названий Городниця. Серед найважливіших розташованих тут будівель були - Палац Тизенгауза (зруйнований під час Першої світової війни), Палац віце-адміністратора, музична школа, театр і будівля адміністрації лісового господарства.
Антонію Тизенгаузу також вдалося здобути значний політичний вплив. У певний момент історії він навіть вважався другою за значимістю персоною після короля. Але після кількох невдач на його фабриках в 1780 році дворяни звинуватили Тизенгауза у використанні коштів з казни для особистих потреб. І незабаром після цього король Понятовський звільнив його із займаної посади, всі привілеї Тизенгауза були анульовані, а майно конфісковано. Зганьблений Антоній Тизенгауз покинув свою маленьку батьківщину і помер в 1785 році у Варшаві.
Незважаючи на сумний кінець цієї історії, на даний час Антоній Тизенгауз вважається однією з найбільш значущих постатей в історії польсько-білоруського прикордонного регіону. Староста був важливим реформатором, який бачив потенціал і суттєво підвищив добробут свого краю та в першу чергу його мешканців. Він вплинув на багато місць в регіоні, зокрема на такі спокійні маленькі міста, як Сокулка, і більші міста, як Гродно. Через два з половиною століття спогади про його творчість все ще живі. Його пам'ятають як «Великого архітектора».
Фігура Антонія Тизенгауза і його вражаюча життєва активність стала знахідкою для авторів проекту «Шляхом Тизенгауза» - створення туристичного маршруту з метою промоції культурно-історичної спадщини двох міст: Сокулки і Гродна». На даний час регіон найбільшої активності Тизенгауза є спільною територією двох країн: Польщі і Білорусі, тому заходи проекту, що нагадують про спільну історію, створюють «транскордонний міст», що з'єднує міста і країни, а також сприяють їхній промоції, заплановані по обидві сторони кордону.
Історичним будівлям «Великого архітектора» в Сокулці і Гродно нададуть атмосферу 18 століття. Тепер вони будуть використовуватися в культурних, освітніх і туристичних цілях. У старому колишньому Палаці віце-адміністратора в Гродно будуть створені виставкова галерея, конференц-зал та музичний салон. У старому багатоквартирному будинку в Сокулці з'явиться виставковий і конференц-зал, де буде надана унікальна можливість спробувати себе в освітніх і ремісничих майстер-класах, а також відвідати спеціальну палату Антонія Тизенгауза. Нові інформаційні пункти, створені в Сокулці та модернізовані в Гродно, зможуть запропонувати актуальні спільні туристичні продукти, а туристи матимуть можливість користуватися сучасною інфраструктурою та послугами.
Однією з ключових інвестиційних частин проекту є будівництво «Шляху Тизенгауза". Транскордонний велосипедний маршрут від Сокулки до Гродна, загальною протяжністю близько 60 км, буде офіційно відкритий відразу після того, як старі будівлі будуть відремонтовані і готові до експлуатації. Цей єдиний в своєму роді історичний маршрут через прикордонний пункт Кузніца-Брузги (PL-BY) буде охоплювати основні визначні пам'ятки регіону, що нагадують про життя старости Тизенгауза. Мешканці Сокулки і Гродна, а також приїжджі туристи зможуть взяти участь у велотурах і навіть безкоштовно взяти велосипеди напрокат.
А любителі спокійних роздумів зможуть ненадовго зупинитися і відпочити на «Тизенгаузьких лавках» - в Гродно на лавці разом з Тизенгаузом, що тримає карту міста, а в Сокулці - з королем Понятовським і його придворним скарбником, що тримає карту Сокулки. Там ми могли б забути про сьогодення і повернутися в думках ще у часи 18 століття ....
Проект «Шляхом Тизенгауза» - створення туристичного маршруту з метою промоції культурно-історичної спадщини двох міст: Сокулки і Гродна» реалізується завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 рр.
Чи була ця сторінка корисною?
