Транскордонні проєкти - це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.
Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» - цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у першій розповіді) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними.
Їх можна зустріти всюди у Карпатах, навіть на вершинах гір. Вони можуть бути зовсім непомітними, але, якщо придивитись уважніше, ви побачите, що вони є скрізь, де цвітуть квіти. Насправді, все барвисте розмаїття карпатських квітів зникло б без них. Вони поселились у цих краях багато років тому, ще до того, як тут з’явились люди. Вони витривалі, працьовиті і спокійні. Вони приносять багато добра людям, але люди не завжди відповідають їм тим самим.
Герої цієї історії - маленькі сіруваті бджілки, відомі під назвою «Карпатська бджола» або «карпатка».
Чим вони особливі?
Карпатська бджола може витримувати тривалі холодні періоди і є надзвичайно продуктивною, максимально використовуючи недовгу теплу пору. Вона неагресивна - деякі пасічники навіть не одягають спеціальних захисних засобів, щоб наблизитися до неї. Автохтони цієї місцевості, ці бджоли довгий час домінували у Карпатах і були частиною місцевого життя, у якому бджільництво відігравало важливу роль. Пам’ятник Карпатській бджолі, встановлений у селі Вучкове на Закарпатті – це данина шани цій крихітній істоті, що є елементом місцевої спадщини, нерозривно пов'язаним з культурою та побутом Карпат.
ХХ століття принесло зміни у життя карпатських бджіл. У радянські часи в ході сільськогосподарських експериментів її транспортували аж до Сибіру, активно схрещували з іншими видами. Тоді ж у Карпатах з’явились інші види бджіл. У наш час можна придбати різні породи а місцеві фермери завжди готові до експериментів, приваблені обіцянками продавців збільшити продуктивність... На жаль, все це призвело до зменшення чисельності чистої карпатської бджоли та широкого розповсюдження гібридних видів, а також поширення хвороб, невідомих раніше. Серед інших загроз – забруднення середовища та зниження рівня професійної освіти бджолярів. Адже не секрет, що робота з бджолами вимагає терпіння і не завжди винагороджується високим прибутком.
І все-таки в Карпатах є люди, для яких бджільництво є справжньою пристрастю і які прагнуть зберегти породу карпатських бджіл та розвивати місцеве бджільництво. Вони виготовляють унікальний, екологічно чистий мед та інші продукти, такі як косметика, ліки чи свічки. Дехто колекціонує старовинні предмети, пов’язані з бджільництвом, або надають послуги, такі як майстер-класи або “сон на вуликах”. Вони ініціювали проєкт Carpathian Bee, який був розроблений та реалізується спільно з партнерами з України та Польщі.
Ніхто з моєї родини не мав нічого спільного з бджолами. І сільське господарство не було у моїх професійних планах - я вивчав право. Все розпочалось ... у бібліотеці. Книга під назвою «Карпатська бджола» потрапила в мої руки випадково. Ця назва була близькою мені, адже моя батьківщина – Косів, у серці Карпат. Тоді мені було 15 років, і тепер я можу сказати, що маю справу з бджолами більше половини свого життя.
Віктор Андрусяк, голова ГО «Асоціація пасічників« Карпатська екопасіка», не схожий на стереотипного українського пасічника. Як і всі мої друзі-бджолярі! – сміється Віктор, Ми інноваційні, динамічні та відкриті для нового. Прикладом такого «нового» є «розумний вулик» - він контролюється та управляється за допомогою мобільного додатка і є одним із елементів проєкту. Інші ідеї, запропоновані проєктом, - це «атракційні пасіки» у Колочаві та Косові, туристичні «медові» маршрути, масові заходи, блогерство та, головне, заходи для збереження породи.
Проєкт дозволив нам зробити щось, чого ще ніхто ніколи не робив. Збереження виду є технічно складним завданням, вимагає комплексного підходу та спільних зусиль багатьох людей у різних частинах Карпат. Основні території проєкту знаходяться високо в горах, що ідеально для розведення бджіл, оскільки можна запобігти схрещенню з іншими видами та забезпечити захист від впливів великомасштабного землеробства, зокрема, хімічного забруднення.
– пояснює Віктор.
Науково-моніторингові експедиції до високогірних пасік Карпатського регіону допомогли вивчити породний склад та визначити рівень мінливості породи протягом різних сезонів. Крім того, були придбані та розповсюджені серед місцевих пасічників нуклеуси та система вирощування маток, щоб залучити більше людей до збереження породи. Також популяризація бджільництва та продуктів бджільництва як туристичної атракції по обидва боки кордону стимулюватиме мікробізнес та місцеві громади. Карпатські традиції бджільництва надзвичайно цікаві для вивчення, а баночка меду – гарний карпатський сувенір!
…Нещодавно на Закарпатті з’явилося незвичайне село. Тут є гарненькі дерев'яні будиночки у традиційному карпатському стилі, серед яких млин, школа та церква. Живуть у цьому селі не люди, а бджолині сім’ї.
Це дивовижне місце з мініатюрними будиночками, наповнене запахом меду та гудінням бджіл, відразу стало популярним як серед туристів, так і серед місцевих мешканців. Це одна з двох „атракційних пасік”, які відкрили свої двері для туристів, а ще з’явились три карпатські „медові стежки”. Наступного року Карпатський фестиваль меду скличе людей, які цікавляться бджільництвом та традиційною культурою Карпат, а також всіх любителів меду.
Вас також запрошуємо!
Більше інформації про проєкт CarpathianBee можна знайти тут.
Чи була ця сторінка корисною?
