Транскордонні проєкти – це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.
Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» – цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у 1-й та 13-й розповіді) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними.
Чи знаєте ви, що за видобутком нафти Галичина колись посідала третє місце у світі? Чи знаєте ви, що бориславський озокерит використовувався для ізоляції перших підводних трансатлантичних телеграфних кабелів між Європою та США? Чи знаєте ви, що у Бориславі колись було власне британське консульство? Чи знаєте ви, що Рокфеллер та Нобель володіли кількома нафтовими свердловинами у Бориславі?
Сьогодні Борислав вже той, що раніше – це досить депресивне постіндустріальне місто, де нафтові споруди розташовані поруч із житловими будинками, і лише декілька старовинних вілл нагадують про кращі часи. Вода тут забруднена нафтою, а метан становить загрозу життю та здоров’ю людей. Хоча обсяги видобутку нафти в наші дні порівняно незначні, нафта все ще становить 80% у бюджеті міста. За останні два десятиліття тут сильно зросла трудова міграція.
Альбертина Бучинська присвятила своє життя вивченню Землі - геології. Вона народилася у Стебнику, невеликому шахтарському містечку на Львівщині, і була частиною цього особливого середовища з раннього дитинства. Однак у майбутньому її заняття не обмежувалися лише наукою чи промисловістю - вона ініціювала багато проєктів і займалась діяльністю, пов’язаною з популяризацією геології серед широкої аудиторії, як, наприклад, геомандрівки Західною Україною, уроки геології для дітей та інші ініціативи. У роботі її особливо захоплює взаємодія людини і Землі.
«Ці історії я люблю більше, ніж чисту науку», - зізнається вона.
Як координатор проєкту Oil Cradle, Альбертина зараз працює над промоцією міст, які мають багато спільного з її рідним містом. Санок у Польщі та Борислав в Україні, колись багаті та активні нафтові міста, різко змінилися, коли їхній найважливіший ресурс вичерпався. Але у них все ще залишилося дещо цінне – їхня історія.
Туризм може стати шансом на виживання таких міст – занедбаних та водночас унікальних. Без сумніву, геологія та індустріальна спадщина є їхніми найважливішими надбаннями: наприклад, у Бориславі, як ніде в Україні, нафтові свердловини є частиною міського ландшафту, включаючи знамениту свердловину № 298 (“Oil City”). Зараз завдання полягає в тому, щоб зробити ці місця зручними для мешканців, які повинні гордитися своїм минулим і прагнути творити краще майбутнє. І команда проєкту OilCradle впевнена, що це їм під силу.
Борислав може запропонувати багато цікавого – тут можна відвідати аптеку Яна Зеха та купити крихітну пляшечку нафти на сувенір. Є тут прекрасні старі церкви, зокрема церква Святої Анни, яка є важливим місцем паломництва. Нещодавно реконструйований міський парк облаштовано інфраструктурою для спорту та відпочинку, включаючи найбільший тренажерний зал під відкритим небом у Західній Україні, мотузковий парк та озеро. Тут можна побачити навіть дитячий майданчик у формі нафтової вишки!
З цим містом пов’язане життя багатьох видатних людей, зокрема Івана Франка, який зобразив життя місцевих робітників у своєму класичному романі «Борислав сміється», українсько-бразильської поетеси та перекладачки Віри Вовк та французького кінорежисера Моріса Регамея. Розташування міста поблизу Карпатських гір сприяє розвитку активного туризму, а нещодавно побудований гірськолижний комплекс Буковиця зробив його ще більш привабливим взимку. Сусідство бальнеологічних курортів Трускавця та Східниці а також старовинної фортеці Тустань та історичного міста Дрогобич робить Борислав обов’язковим пунктом маршруту для всіх, хто мандрує цією частиною України.
«Наше завдання - зробити це місто помітним, змусити людей говорити про нього».
Встановлюючи пам’ятники Яну Зеху у Бориславі та Ігнацію Лукасевичу у Страхоціні поблизу Санока, проєкт OilCradle збирається повернути пам'ять про легендарних творців гасової лампи та піонерів видобутку нафти, які заслуговують належного визнання та повинні бути увіковічені в історичних “нафтових містах”. Ці пам'ятники займуть належне місце на туристичних картах обох міст. Цікаво, що для логотипу проєкту була обрана гасова лампа, оскільки вона стала важливою віхою у промисловому розвитку цих територій. Адже колись гас з Борислава освітлював будинки по всій Європі, а гасова лампа нині є одним із популярних туристичних атрибутів Львова (саме там її винайшли). Це доводить, що історія науки не нудна. Її творили живі люди, і вона має величезний вплив на наше повсякденне життя.
«Цікаво, що пости про минуле Борислава з чорно - білими фотографіями, які ми публікуємо на своїй сторінці у Facebook, привертають увагу людей і часто викликають дискусії. Це свідчить про те, що люди дійсно цікавляться історією свого міста».
Альбертина з оптимізмом дивиться у майбутнє двох міст. Вона відзначає позитивні зміни, які відбулися нещодавно і працює над новими проєктами та ініціативами. Адже місцева громада досить активна та вболіває за розвиток свого міста.
«Я пишаюся тим, що можу зробити свій внесок у розвиток цього дивовижного місця».
Якщо ви хочете прочитати більше історій про славне минуле галицьких нафтових міст та отримати актуальну інформацію про реалізацію проєкту по обидва боки кордону, підпишіться на його профіль у Facebook та інші акаунти в соцмережах: 
Детальніше про проєкт OilCradle можна дізнатися на веб –сторінці Програми.
Чи була ця сторінка корисною?
