30 червня 2022 року, після майже трьох років підготовки, ми надіслали до Європейської Комісії Програму Interreg NEXT Польща-Україна

Спочатку ми готували Програму​​ в тристоронній формулі як продовження існуючого транскордонного  співробітництва між Польщею, Білоруссю та Україною. Перше засідання Програмного комітету, відповідального за розробку документа, відбулося у жовтні 2019 року. Вже тоді члени Комітету, тобто представники національних і регіональних органів влади всіх трьох країн, а також громадські партнери попередньо визначилися з пріоритетами нової Програми. Були прийняті рішення на основі соціально-економічного аналізу запланованої території підтримки. Водночас регіони-учасники Програми розпочали роботу над концепціями позаконкурсних великих інфраструктурних проектів.

На жаль, підготовці завадили хід президентських виборів у Білорусі у 2020 році, потім дії білоруської влади на кордоні з Польщею і, нарешті, підтримка нею російської агресії проти України. Результатом цих подій стало рішення Європейської Комісії в лютому цього року про призупинення співпраці з Білоруссю в рамках ініціативи Interreg.

Війна не зупинила роботи над Програмою. Протягом чотирьох місяців Польща та Україна узгодили та затвердили зміст програми у двосторонній, польсько-українській формулі.

Ми винесли програмний документ на широке громадське обговорення. У липні 2021 року ми проводили громадські слухання щодо його стратегічної частини. Результатом стала зміна тематичного обсягу Програми. Потім, у травні цього року ми передали увесь документ для громадських обговорень в обох країнах. Ми врахували зауваження та думки як результат обговорень в остаточному варіанті документа.

Подібним чином було проведено обговорення звіту про Стратегічну оцінку впливу Програми на довкілля. Ми врахували в ньому надіслані пропозиції. Остаточна оцінка чітко показує, що реалізація Програми не несе загрози довкіллю. Якщо все піде за планом, вона значно сприятиме його захисту.

У другій половині червня, після ухвалення документа Програмним комітетом, його затвердили уряди обох країн. Завдяки цьому ми змогли вчасно подати Програму до Європейської Комісії у визначений нею термін.

Щиро дякуємо всім Сторонам, залученим до підготовки Програми. Особливу подяку висловлюємо представникам української влади, які, незважаючи на надзвичайно складні обставини, постійно брали участь у створенні структури польсько-українського транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки.

Сподіваємося також, що у найближчому майбутньому вдасться повернутися до майже 20-річної традиції транскордонного співробітництва у тристоронньому форматі – польсько-білорусько-українському.

Документ Програми незабаром буде опубліковано на сайті Програми.

• Польща: Білостоцький, Ломжинський, Сувальський, Остроленцький, Седлецький, Більський, Люблінський, Пулавський, Хелмсько-Замойський, Перемишльський, Жешівський, Тарнобжезький та Кросненський субрегіони;
• Україна: Волинська, Львівська, Закарпатська, Рівненська, Тернопільська та Івано-Франківська області.

Програма фокусується на 5 пріоритетах

1. Довкілля
2. Здоров’я
3. Туризм
4. Співпраця
5. Кордони.
   
   

Фінансування європейських коштів, призначених на реалізацію Програми, становить 187 415 990 євро.

Проєкти повинні бути реалізовані у польсько-українському партнерстві та мати транскордонний характер. Як і в поточній редакції Програми, заплановано три види проєктів:

• великі інфраструктурні проєкти,
• регулярні проєкти,
• мікропроєкти.
  
  

Безпосередніми бенефіціарами проєктів можуть бути, напр.:

• органи державної та регіональної влади, органи місцевого самоврядування, об’єднання цих органів та підпорядковані їм установи,
• інші суб'єкти публічного права (напр., палати, органи державної влади),
• рятувальні служби (в тому числі гірські рятувальні служби), підрозділи протипожежної охорони (у тому числі пожежні служби), поліція, прикордонна та митна служби,
• вищі навчальні заклади та наукові установи,
• школи та освітні заклади,
• керівні органи природоохоронних територій, таких як національні парки, природні парки, ландшафтні парки, біосферні заповідники тощо,
• суб’єкти господарювання, що здійснюють управління лісовими територіями та державні лісові господарства, включаючи їхні структурні підрозділи,
• державні установи, які займаються наданням медичних послуг та послуг довготривалої опіки,
• товариства та організації сприяння активізації економіки, технологічні центри (напр., торгово-промислові палати, установи ділового середовища),
• установи, які займаються культурною або освітньою діяльністю,
• громадські організації.