Транскордонні проєкти – це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.
Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» – цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у 1-й та 13-й розповіді) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними.
На риштуваннях, які на кілька метрів угору пнуться до неба, серед цементу та пилу, з кельмами в руках, у поті чола ... одні жінки. Найсильніша з них замість хліба місить у великій мисці бетон. Чому? Бо чоловіки-будівельники виїхали працювати на Захід. Та попри те з-під жіночих рук поволі виринає перлина – оновлений фасад Єзуїтського колегіуму в Луцьку, що примикає до оборонної вежі Чарторийських з XVI століття. Остання теж, після проведеної реконструкції, з вдячністю демонструє несподіванки, які в ентузіастів історії прискорюють серцебиття:
«Scio me nihil scire», - сказав один мудрець. Ця знаменита фраза найкраще описує почуття, які зараз переповнюють мене. Вежа Чарторийських розкрила ще одну таємницю – недосліджені підземні підвали. Вченим ще потрібно зробити багато роботи, перш ніж знайдені приміщення стануть доступними для відвідувачів, і ніхто не знає, скільки ще скарбів вежа дозволить нам відкрити, але найбільший скарб, яким володію я особисто, це досвід бути частиною проєкту «Дві вежі», частиною Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна, яка долає кордони та змушує почуватися особливим! - гаряче прокоментував тоді Олег Парфенюк, керівник української частини проєкту.
Проєкт TwoTowers, реалізований у співпраці з виконавчим комітетом Луцької міської ради та містом Люблін, стосувався ревіталізації вежі Чарторийських з оборонним муром та монастирем єзуїтів у Луцьку та Готичної вежі у Любліні. У підземних келіях монастиря єзуїтів створено сучасний музей.
Не менше емоцій пережили любителі історії в партнерському Любліні, які в рамках цього ж проєкту розпочали роботи з відновлення Готичної вежі, яка була частиною укріплень Старого міста.
Це один із найкраще збережених фрагментів оборонних мурів Любліна та об’єктів середньовічної оборонної архітектури в усьому регіоні. (...) Під час реставраційних робіт ми задавалися питанням, чи можна зробити цю вежу доступною і як будівництво дерев’яних тротуарів вплине на експозицію цього об’єкта, але ми вирішили, що ці переживання будуть безпідставними, оскільки сьогодні ми бачимо цей об’єкт у тому вигляді, в якому він був наданий йому в шістнадцятому столітті, – з пристрастю розповідає доктор Губерт Монцик, муніципальний консерватор пам’яток міської адміністрації Любліна.
Завдяки проєкту в Любліні також було створено макет Старого міста у його формі п’ятсотлітньої давності. Крім того, було організовано багато заходів для популяризації цього незвичайного місця шляхом залучення туристів. Але це було нелегко...
Ці заходи проводилися в особливий час, тому що у 2020 році спалахнула пандемія, і нам довелося сповільнити реалізацію деяких заходів. На щастя, влітку ми поверталися до цього ентузіазму, щоб перебувати разом у міському просторі, - згадує Барбара Вибач, координатор Фестивалю люблінських легенд.
Фестиваль, організований серед історичних будинків, вулиць і площ Старого міста Любліна, був найвидовищнішою частиною проєкту.
Своїми розповідями, історіями він наповнював ці простори додатковими цінностями. Це фестиваль, який заснований на вуличних театрах, подіях, які відбуваються в просторі, залучаючи відвідувачів, мешканців і глядачів у всілякі історії. Крім театральної складової, дуже важливим елементом були інсталяції-скульптури в публічному просторі. (...) Також було багато музики, але найбільше - часу, проведеного разом. Фестиваль легенд був задуманий як подія для дітей, для сімей – захід, що відтворює нашу східну гостинність, яку ми приписуємо собі як нашу особливу рису.
Труднощі долі загартовують характери і випробовують людські контакти. Партнери проєкту вийшли переможцями та зміцніли. Вони впоралися не лише з викликами пандемії, реалізували інвестиції та заходи, а й разом протистояли драматичним подіям, які неможливо було передбачити:
Сьогодні ми також єднаємося з нашими партнерами у щоденній боротьбі, єднаємось з Україною, яка поринула у війну. Люблін став транзитним містом, куди приїжджає багато біженців з України, і ми намагаємося надати їм першу допомогу. (…) Особисто і наша влада, і працівники офісу добровільно, як волонтери, працюють в інформаційних пунктах, у транзитних пунктах, таких як залізничний чи автобусний вокзали. У нас в офісі багато співробітників українського походження, тому вони теж активно залучені, дуже емоційно залучені. Ми раді, що хоча б таким чином можемо допомогти нашим партнерам. Я вважаю, що проєкти, які ми реалізуємо, також сприяли тому, що ми відчуваємо себе як одна громада, і надання цієї допомоги є для нас природним, - резюмує пані Барбара.
Сьогодні, коли російські ракети також досягли міста-побратима Луцька, досвід 20-річної співпраці між двома містами та міцні людські відносини є джерелом віри для обох сторін у те, що добрі часи спільної розбудови повернуться. Тим паче, що на такому міцному фундаменті можна і варто будувати. Олег Парфенюк:
Простір під єзуїтським монастирем у Луцьку – це вже не підземні келії, це справжнє підземне місто! Дві частини історичних галерей об’єднано в найбільший підземний комплекс в Україні. Ніколи б не подумав, що буду звертатися до Програми Польща-Білорусь-Україна як до живої істоти, але ось час настав: «Дорога Програмо, ти змінила моє місто на краще. Щиро тобі дякую!».
-----------------------
Детальніше про проєкт TwoTowers можна дізнатися тут.
Чи була ця сторінка корисною?
