Транскордонні проєкти – це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.
Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» – цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у 1-й та 13-й розповіді) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними.
Кожного звичайного дня Петро працює міським садівником, а Артур створює комп'ютерні ігри. Але час від часу вони полишають свою професійну діяльність та одягають військову форму XVIII століття, заряджають зброю порохом, підкручують пишні вуса (у кого вони є), щоб... поринути в історію, яка є пристрастю їхнього життя.
Я з гарнізонного полку фон Латторфа з Козле. З самого дитинства я цікавився історією, а період XVIII століття був для мене найцікавішим, я почав копатися в історії міста, його фортеці і саме так ми почали свою діяльність, - згадує Пьотр Пайсдзьор, з 2010 року президент Козельського Товариства історичної реконструкції.
На початку це було XIII століття, мені сподобалася кольчуга і я почав шукати більше інформації про лицарську культуру. Тоді я хотів зробити щось, що було б пов’язане з Ченстоховою, і в якийсь момент я знайшов опис солдата, який дислокувався на Ясній Горі. Виявилося, що ці військові мали дуже цікаві однострої, епоха теж була цікава, але забута, не всім відома, до якої в Польщі ставилися «як мачуха». І так для мене розпочався етап зацікавлення XVIII століттям, – коментує Артур Крамер, з 2013 року президент Асоціації гарнізону Ченстоховської фортеці.
Обидва ентузіасти подолали кілька сотень кілометрів з центральної Польщі до Заґужа, розташованого недалеко польсько-українського кордону, щоб взяти участь в історичній реконструкції в рамках проєкту «Торкнутися історії та культури – історико-культурна мозаїка польсько-українського прикордоння» " (акронім Touch_History). У декораціях руїн монастиря кармелітів партнери проєкту та реконструктори відтворили подію 250-річної давності – останню битву Барської конфедерації. Тут були представлені реконструкційні групи з Польщі та з-за кордону, а туристи та мешканці мали змогу спостерігати за життям табору, жанровими сценками, вогнепальними, піхотними та кавалерійськими перестрілками, брати участь у тематичних майстер-класах, презентаціях костюмів та спорядження. Крім цього відбувся музичний концерт сарматської доби та часів Барської конфедерації а також була дегустація місцевих страв.
За словами реконструкторів, така подорож у часі здатна привабити сотні, а то й тисячі ентузіастів історії:
Схожі заходи користуються величезною популярністю всюди. На них приходить багато людей. Особливо, коли багато шуму, багато диму, різнокольорові уніформи та костюми, наприклад, жіночі, тому що 18 століття було цікавою епохою жіночих костюмів, - наголошує Артур. - Історичні реконструкції — це потужна справа. Вони об'єднують різні формальні та неформальні групи, неафілійованих людей. Часто в них беруть участь навіть тисячі самих реконструкторів і, зрештою, глядачі.
З такого великого зацікавлення історією та її відтворенням через реконструкції радіє бургомістр Заґужа – лідер проєкту. Головною метою цього проєкту була не лише популяризація історико-культурної спадщини прикордоння, а й залучення туристів.
Нетрадиційний спосіб представлення здобутків історико-культурної спадщини спонукає мешканців та гостей міста до пізнання історії та традицій нашого краю. Зважаючи на це, ґміна Заґуж планує й надалі організовувати покази, що стосуватимуться різних епох та історичних подій, пов’язаних із регіоном. Окрім цих заходів, наступного року на руїнах монастиря XVIII століття в Заґужі, ми плануємо організувати історико-культурний фестиваль на тему вогню. Це завдання, як і цьогорічна постановка, отримало фінансування в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, - наголошує мер Ернест Новак.
Запрошуємо вас до Заґужа на історико-культурний фестиваль наступного року.
Детальніше про проєкт можна прочитати тут.
Чи була ця сторінка корисною?
