Cross-border Cooperation Program Poland-Belarus-Ukraine 2014–2020 Logo - back to the main page of the website
    • english
    • polish
    • by
    • ua
    • шрифт

    • A
    • A
    • A
Zamosc 2022 UA PBU in Numbers Professional Trainings UA карта проєктів

Історії з проектів 34. Кулінарні секрети долини Бугу

21 / 12 / 2022

 

Транскордонні проєкти – це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.

Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» – цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у 1-й та 13-й розповіді) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними.

Ріка є давнім символом життя і достатку. Людські поселення часто виникали на берегах річок, течія давала поштовх до життя і розвитку. Однією з найважливіших річок польсько-українського прикордоння є Буг (Західний Буг). З прадавніх часів він був джерелом життя для людей, які селилися на його берегах. Мешканці долини Бугу, як з української, так і з польської сторони, мають багато спільного в традиціях, фольклорі та культурі харчування. Саме ця ідея лягла в основу проєкту BugCuisine. А народилась вона у партнерів проєкту - Об'єднання "Локальна група дій" Тигель долини Бугу" та «Агенція місцевого економічного розвитку Кам’янка-Бузького району» під час фестивалю у Польщі, де гостювали українські учасники.

Детальніше про проєкт можна прочитати тут.

 

Нам здалося, що було б цікаво відродити рецепти старовинних страв, які готують у долині Бугу, і поділитися ними. Завдяки цьому ми хотіли об’єднати місцеві громади, допомогти їм дізнатися більше одне про одного та популяризувати наш регіон за допомогою нового продукту. Проєкт виявився справді унікальним і дуже емоційним досвідом, з сильним соціальним елементом, хоч заходи і довелося змінити через війну в Україні, – розповідає Марія Жуковська, координатор проєкту з української сторони.

 

Також завдяки проєкту вона познайомилася з дивовижними людьми, для яких їжа означає більше, ніж повсякденна рутина. Наприклад, з Галиною та Олексієм -  дуетом матері та сина, які проводили серію кулінарних майстер-класів у рамках проєкту.

Кухня дуже важлива для мене, це те, чим я займаюсь все своє життя. Я можу говорити про це годинами. – розповідає Галина.

Раніше вона працювала майстром у ПТУ в Добротворі, де проводила заняття з кулінарії. Ця робота була для неї джерелом натхнення та матеріалів, адже студенти часто приносили з дому власні старі рецепти. Відтак, вона переводила старі одиниці міри на сучасні, пробувала готові страви та іноді трохи адаптувала їх. Так вдалося зберегти і відродити багато старовинних страв. Вона всюди шукала старі рецепти і зібрала їх чимало.

У неї є власна теорія:

Кожного разу, коли я бачу нову модну страву, я згадую її український аналог, який існував дуже давно. В українській кухні є все – своя піца, кіш, пудинг. Ці страви вміли готувати ще наші бабусі.

У якийсь момент Галина вирішила відкрити власний ресторан у своєму місті. Він називається «Буг» і позиціонує себе як «ресторан відроджених рецептів». По її стопах пішов син. Має як відповідну освіту, так і практичний досвід у цій сфері, брав участь у кількох кулінарних конкурсах. Він любить експериментувати, поєднувати старе і нове. Для них обох участь у проєкті стала новим і незвичайним досвідом.

Десять майстер-класів пройшли на одному диханні – ми закінчували один і починали готуватися до наступного. Процес був таким надихаючим, атмосфера була просто неймовірною. – ділиться Галина.

Майстер-класи були присвячені стравам, характерним для цієї місцевості, або місцевим варіаціям відомих страв.

Природно, що основними для надбужанської кухні є рибні страви. Отже, ми готували «сумку рибалки» з різними видами риби всередині. Також тут завжди були досить популярні овочі, але, звичайно, не салати… Готували квасолю, капусту, буряк, зазвичай тушковані чи запечені, часто разом із зерновими – у нас на столі теж були такі страви. Страви з м'яса дуже цікаві і різноманітні. Наприклад, один із семінарів був присвячений верещаці – старовинному способу приготування м’яса в маринованому буряку. Також ми готували ребра в пиві з вишнями та три види ковбаси – кров’янку, картоплянку та гурку. І, звичайно, був борщ.

…Війна поставила проєкт на паузу. Важко було думати про щось, окрім війни. Вона торкнулася кожної української родини. Кам'янка-Бузька стала тимчасовим домом для внутрішньо переміщених осіб з півночі та півдня України.

Незважаючи на це, одного дня команда проєкту вирішила відновити майстер-класи. Оскільки в місті було багато біженців, Марія вирішила запросити їх теж взяти участь у семінарах.

Для багатьох із них це був надзвичайно важливий досвід. Після жахів і руйнувань, залишених позаду, їх зустріли тут із щирою гостинністю і вони, у теплій та дружній атмосфері, разом готували їжу, відкривали нові смаки та дізнавались про місцеву культуру. Вони були дуже вдячні за це. Деякі страви,а точніше, спосіб їх приготування були для них новими – наприклад, борщ з копченими грушами чи наші місцеві ковбаси. Наша кухня настільки різноманітна, що ми можемо багато чому навчитися одне в одного. – каже Галина.

 

 

Галерея

Project Stories 34. BugCuisine

Чи була ця сторінка корисною?

Дуже корисно
Дуже корисно
Може бути корисно
Може бути корисно
даремний
даремний