Транскордонні проєкти – це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.
Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» – цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у 1-й та 13-й розповіді) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними.
Між ними – відстань у понад 600 км. Два міста, у двох країнах, по обидва боки кордону. А їхні долі відображаються, як у дзеркалі…
Ольга Ігнатович родом з України, але останні п’ять років живе в Сувалках (Польша), рідному місті свого чоловіка. Вони познайомилися в Україні, де він, на той час студент українознавства Вармінсько-Мазурського університету, проходив практику. Через кілька років вони переїхали до Польщі, з якою вирішили пов’язати своє майбутнє. Ольга працює у дитсадку і водночас веде активну діяльність в Асоціації «Союз українців у Сувалках», яка об’єднує її співвітчизників, що приїхали до Польщі переважно у пошуках роботи. Вона намагається інтегрувати українську громаду навколо спільних заходів, на які запрошують також інших мешканців міста. Проте вона вважає, що найбільшою перешкодою для українців у Польщі є незнання мови, адже через сильну завантаженість на роботі у них мало часу на зовнішні контакти:
А без знання мови, тут, як у будь-якій іноземній країні, важко жити. Не знаєш, до кого звернутися, іноді соромишся розмовляти, боїшся, що тебе не зрозуміють.
«По той бік дзеркала», у Тернополі (UA) Юрій Завадський живе зі своєю родиною польського походження. Він і його родичі були пов’язані з Тернопільщиною протягом багатьох поколінь: - Родина його матері (Лопушинські, Волосєцкі) походить з Тернополя та околиць, а родина батька - з Тернополя та Ярослава.
Моя родина різноманітна – у повсякденному житті в Тернополі ми користуємося українською мовою, кожен з нас вільно володіє польською мовою, також я використовую польську у своїй творчості як поет і перекладач. Бабуся познайомила мене з рецептами, казками, віршами, прислів’ями польською мовою, а виріс я у виключно українському середовищі, зокрема, навчаючись у школі (...) Я почуваюся однаково як вдома і тут, і в Кракові, і в Перемишлі, і в Тарнові.
Характерною рисою прикордоння є взаємопроникнення культур, мов, а також людських доль, часто складних і мінливих. І хоча на цю тему написано чимало, виявляється, що ми все ще дуже мало знаємо один про одного. Стереотипи, упередження, а іноді й просто невігластво є головними перешкодами. Учасники проєкту «Пізнаймо один одного – українці в Сувалках, поляки в Тернополі» вирішили це змінити.
За підрахунками, у Сувалках живе і працює близько 3000 українців, але жителі про них мало знають. Метою проєкту проєкту «Пізнаймо один одного – українці в Сувалках, поляки в Тернополі» було показати жителям Сувалків українську культуру та традиції, а з іншого боку, створити місце в Сувалках, де б українці могли отримати інформацію про місто та зустрітися один з одним – розповідають автори проєкту.
І як у дзеркалі – така ж кількість поляків проживає і в Тернопільській області України, в обох містах заплановані подібні заходи.
Проєкт також є плодом багаторічної співпраці двох міст – у серпні 2017 року влада Сувалків та Тернополя підписали лист про наміри про співпрацю. Але як втілити наміри в практичні дії? Для початку в рамках стартової конференції проєкту партнери зустрілися он-лайн. Потім настав час акції «Книга, яка змінила моє життя». Це було початком формування україномовної книгозбірні в Сувальській публічній бібліотеці та польськомовної книгозбірні у тернопільській бібліотеці.
І ось так почалася реалізація проєкту. Чого чекають мешканці дружніх міст від спільного проєкту?
Варто інтегруватися, організовувати спільні зустрічі – вони б допомогли нам, українцям інтегруватися в польське суспільство - каже Ольга
Цей культурний обмін дуже важливий для нас – це один із способів відродити минулий дух Галичини, яка була нашим спільним домом - додає Юрій
Детальніше про проєкт можна дізнатися тут.
Чи була ця сторінка корисною?
