Cross-border Cooperation Program Poland-Belarus-Ukraine 2014–2020 Logo - back to the main page of the website
    • english
    • polish
    • by
    • ua
    • шрифт

    • A
    • A
    • A
PBU in numbers2_oczyszczalnie карта проєктів

Історії з проектів 26. Неначе у дзеркалі

23 / 02 / 2022

 

Транскордонні проєкти – це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.

Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» – цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у 1-й та 13-й розповіді) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними.

Між ними – відстань  у понад 600 км. Два міста, у двох країнах, по обидва боки кордону. А їхні долі відображаються, як у дзеркалі…

Ольга Ігнатович родом з України, але останні п’ять років живе в Сувалках (Польша), рідному місті свого чоловіка. Вони познайомилися в Україні, де він, на той час студент українознавства Вармінсько-Мазурського університету, проходив практику. Через кілька років вони переїхали до Польщі, з якою вирішили пов’язати своє майбутнє. Ольга працює у дитсадку і водночас веде активну діяльність в Асоціації «Союз українців у Сувалках», яка об’єднує її співвітчизників, що приїхали до Польщі переважно у пошуках роботи. Вона намагається інтегрувати українську громаду навколо спільних заходів, на які запрошують також інших мешканців міста. Проте вона вважає, що найбільшою перешкодою для українців у Польщі є незнання мови, адже через сильну завантаженість на роботі у них мало часу на зовнішні контакти:

А без знання мови, тут, як у будь-якій іноземній країні, важко жити. Не знаєш, до кого звернутися, іноді соромишся розмовляти, боїшся, що тебе не зрозуміють.

«По той бік дзеркала», у Тернополі (UA) Юрій Завадський живе зі своєю родиною польського походження. Він і його родичі були пов’язані з Тернопільщиною протягом багатьох поколінь: - Родина його матері (Лопушинські, Волосєцкі) походить з Тернополя та околиць, а родина батька - з Тернополя та  Ярослава.

Моя родина різноманітна – у повсякденному житті в Тернополі ми користуємося українською мовою, кожен з нас вільно володіє польською мовою, також я використовую польську у своїй творчості як поет і перекладач. Бабуся познайомила мене  з рецептами, казками, віршами, прислів’ями польською мовою, а  виріс я у виключно українському середовищі, зокрема, навчаючись у школі (...) Я почуваюся однаково як вдома і тут, і в Кракові, і в Перемишлі, і в Тарнові.

Характерною рисою прикордоння є взаємопроникнення культур, мов, а також людських доль, часто складних і мінливих. І хоча на цю тему написано чимало, виявляється, що ми все ще дуже мало знаємо один про одного. Стереотипи, упередження, а іноді й просто невігластво є головними  перешкодами. Учасники проєкту «Пізнаймо один одного – українці в Сувалках, поляки в Тернополі» вирішили це змінити.

За підрахунками, у Сувалках живе і працює близько 3000 українців, але жителі про них мало знають. Метою проєкту проєкту «Пізнаймо один одного – українці в Сувалках, поляки в Тернополі» було показати жителям Сувалків українську культуру та традиції, а з іншого боку, створити місце в Сувалках, де б українці могли отримати інформацію про місто та зустрітися один з одним – розповідають автори проєкту.

І як у дзеркалі – така ж кількість поляків проживає і в Тернопільській області України, в обох містах заплановані подібні заходи.

Проєкт також є плодом багаторічної співпраці двох міст – у серпні 2017 року влада Сувалків та Тернополя підписали лист про наміри про співпрацю. Але як втілити наміри в практичні дії? Для початку в рамках стартової конференції проєкту партнери зустрілися он-лайн. Потім настав час акції «Книга, яка змінила моє життя». Це було початком формування україномовної книгозбірні в Сувальській публічній бібліотеці та польськомовної книгозбірні у тернопільській  бібліотеці.

І ось так почалася реалізація проєкту. Чого чекають мешканці дружніх міст від спільного проєкту?

Варто інтегруватися, організовувати спільні зустрічі – вони б допомогли нам, українцям інтегруватися в польське суспільство - каже Ольга

Цей культурний обмін дуже важливий для нас – це один із способів відродити минулий  дух Галичини, яка була нашим спільним домом - додає Юрій

Детальніше про проєкт можна дізнатися тут.

Галерея

Project story 26 EACH

Чи була ця сторінка корисною?

Дуже корисно
Дуже корисно
Може бути корисно
Може бути корисно
даремний
даремний