Запрошуємо вас ознайомитись із результатами спільної роботи партнерів з Польщі та України в рамках Програми ПБУ, яка стала можливою завдяки фінансуванню Європейського Союзу.

Сучасні технології зменшують бар’єри у доступності візуального мистецтва для незрячих та людей із вадами зору. Діапазон експонатів, які вони можуть сприймати, вже не обмежується скульптурою. Занадто малі (наприклад, ювелірні вироби) або занадто великі (наприклад, будівлі) твори та об’єкти можуть бути представлені в різних форматах, доступних навіть абсолютно незрячим людям: тактильна графіка, тактильні «розмовляючі» малюнки та діаграми, 3D-моделі та аудіоописи. Зразки адаптованих експонатів, які можна «оглядати руками» у 4-х музеях Любліна та 2-х музеях Івано-Франківська, одержали високу оцінку відвідувачів. Цікаво, що це стосується не тільки людей з вадами зору, а й зрячих, для яких тактильні версії зображень і 3D-моделі сприймаються як щось незвичайне, але при цьому мають освітнє значення.

Мета проєкту "Невидима спадщина: обмін та впровадження передового досвіду щодо доступності культурних надбань для людей з порушеннями зору" (акронім TouchingThePast) полягала в тому, щоб надати людям із вадами зору реальний доступ до культурної спадщини, максимально наближений до того, який мають зрячі, а також дати можливість задіяним у проєкті установам культури обслуговувати відвідувачів із вадами зору.

Загальний опис проєкту TouchingThePast, який спільно реалізують Люблінський Католицький Університет Івана Павла ІІ (PL) та Прикарпатський державний університет ім. Василя Стефаника (UA) можна знайти тут.

Люблінський Католицький Університет Івана Павла ІІ придбав програмне забезпечення та спеціальне обладнання для адаптації[i] експонатів, щоб зробити їх доступними для людей із вадами зору. Усі тренінги, організовані в рамках проєкту, проводились із використанням придбаного обладнання. Це обладнання також було використано для створення адаптацій[1] обраних експонатів.

Партнери проєкту придбали, зокрема:

• 3D-принтер
• Екструдер 3D принтера
• програмне забезпечення растрової та векторної графіки для редагування зображень.
• Програмне забезпечення для 3D моделювання.
• нагрівач паперу для рельєфної графіки (лінії та текстури на малюнку, надрукованому на аркуші спеціального паперу, «набухають» і стають тактильними).
• спеціальні матеріали для оформлення експонатів, доступних для людей із вадами зору, в тому числі папір формату А3, пластикові аркуші для тиснення, килимки для тактильних малюнків і термопорошок для багаторазового копіювання високоякісної тактильної графіки.

ПРОЄКТУВАННЯ І ВИГОТОВЛЕННЯ ДОСТУПНИХ АДАПТАЦІЙ

Адаптації включають: тактильні малюнки, адаптації вибраних зображень (з тактильними лініями та текстурами, що підкреслюють ключові фрагменти), 3D-моделі, шрифт Брайля та аудіоописи.

Переглянути адаптації можна тут

Підготовка якісних тактильних адаптацій вимагає спеціальних знань і спеціальної технології, тому дизайну та виготовленню творів мистецтва в доступних форматах мають передувати майстер-класи для працівників музеїв і картинних галерей, а також гідів. Спеціальна підготовка також необхідна незрячим відвідувачам, які можуть не вміти зчитувати значення рельєфних ліній і текстур та «творити образи» певних об’єктів на основі тактильних малюнків або 3D-моделей. Той факт, що щось є тактильним (наприклад, рельєфна лінія), не означає автоматично, що адаптація буде зрозумілою. Встановлення зв’язків між тривимірним об'єктом і його двовимірним зображенням у вигляді малюнка має вирішальне значення для використання «доступних» адаптацій зображень або малюнків із зображеннями людей, тварин, будівель, архітектурних деталей тощо.

ТРЕНІНГИ ДЛЯ СПІВРОБІТНИКІВ УНІВЕРСИТЕТУ, МУЗЕЙНИКІВ ТА ТУРИСТИЧНИХ ГІДІВ

Партнери проєкту організували три тренінги:

1. Для працівників музеїв та гідів з Польщі (у Любліні).
2. Для співробітників Прикарпатського національного університету, Україна (в Івано-Франківську).
3. Для музейних працівників та екскурсоводів з України (в Івано-Франківську).

Кожен з них включав чотири майстер-класи:

• Наслідки порушення зору для оцінювання образотворчого мистецтва. Зір забезпечує близько 80% інформації про навколишнє оточення та світ, і розуміння цих наслідків має вирішальне значення для ефективного спілкування з незрячими людьми;
• Спілкування з незрячими людьми – як представляти твори образотворчого мистецтва людям з вадами зору;
• Дизайн і виготовлення доступних художніх адаптацій. Ці навички вимагають особливого знання доступних рішень і розуміння потенціалу та обмежень відчуття дотику;
• Розробка та виготовлення тактильних ілюстрацій (наприклад, тактильних книг) для просування доступного мистецтва.

ТРЕНІНГ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ

Обидва партнери проєкту за активної участі представників музеїв також провели навчання учнів та студентів із вадами зору. Тренінги в Любліні та Івано-Франківську були спрямовані на вдосконалення навичок учасників у розумінні зв’язку між тривимірними об’єктами, створеними для них, і двовимірними об’єктами, які бралися за основу. Набуття таких базових навичок має важливе значення для конструктивної взаємодії незрячих людей або людей із вадами зору з малюнками чи зображеннями. Тактильні малюнки можуть успішно використовуватися як доступні адаптації зображень.

ПУТІВНИКИ

Партнери проєкту спільно підготували два окремі путівники, які презентують пам’ятки Любліна та Івано-Франківська. Посібниками користуються незрячі або люди, які володіють шрифтом Брайля. Путівники можна одержати в пунктах туристичної інформації, при яких працюють гіди. Кожна тактильна графіка супроводжується описом шрифтом Брайля та великим шрифтом.

ПРОМОЦІЙНІ ПАПКИ

Папки містять інформацію про етапи підготовки до адаптації експонатів та фотографії зразків адаптацій. Їх було передано організаціям, які підтримують ініціативи, пов’язані з освітою та доступом до культури людей із вадами зору.

ЕКСКУРСІЇ ЛЮБЛІНОМ ТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОМ У СУПРОВОДІ ГІДА

Під час екскурсій люди з вадами зору мали можливість (для декого – першу в житті) познайомитися з різноманітними об’єктами (наприклад, скульптурами, історичними об’єктами) та музейними експонатами. Досліджували їх за допомогою підготовлених у рамках проекту путівників надрукованих шрифтом Брайля та доторкаюсь до різних об’єктів, про які розповідали гіди та опікуни незрячих та слабкозорих.

ЗКЛЮЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ПРОЄКТУ

У грудні 2021 року відбулася підсумкова конференція проекту. Його перша частина під назвою «Невидима спадщина Івано-Франківська та Любліна» була організована в офісі головного партнера (KUL), а друга частина під назвою «Невидима спадщина у світі: Робимо мистецтво видимим на дотик» відбулася віртуально на каналі YouTube. У конференції взяли участь понад 100 осіб. Учасники мали змогу відвідати виставки, організовані трьома музеями, в експозиціях яких є доступні експонати (Національний музей у Любліні, Краківська брама – Музей історії міста Люблін, Скансен Люблінського села).

[1] Термін «адаптація» використовується в значенні доступності, наприклад, коли музейний експонат роблять доступним для незрячих людей за допомогою тактильної версії зображення, тривимірної копії об’єкта тощо з описом шрифтом Брайля.