Cross-border Cooperation Program Poland-Belarus-Ukraine 2014–2020 Logo - back to the main page of the website
    • english
    • polish
    • by
    • ua
    • шрифт

    • A
    • A
    • A
Ankieta PBU in numbers2_oczyszczalnie карта проєктів

Історії з проектів 37. Слідами Готів

11 / 10 / 2023
Категорія: Новини Програми

 

Транскордонні проєкти – це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.

Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» – цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у 1-й та 13-й розповіді) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними.

Вони прибули 2000 років тому і захопили уяву наших сучасників. Хоча слово «готика» є одним із найважливіших понять у європейській культурі, загалом ми мало знаємо про готів. Проте археологи та історики з Грубешова, що на польсько-українському кордоні, можуть розповідати про них годинами:

Ці племена з південної Скандинавії шукали нові, кращі землі для поселення, – пояснює Бартломєй Бартецький, координатор польської частини проєкту і директор місцевого музею ім. священика Станіслава Сташиця,. – Вони знали, що південніше, по інший бік Балтійського моря, є кращі ґрунти і в І столітті нашої ери на човнах вони дісталися Помор’я, звідки через кілька поколінь вирушили в іншу велику подорож – на південний схід, де ще краща земля.

Таким чином вони ще до приходу слов’ян оволоділи величезною територією – від Помор’я до Криму та Балкан.

Вони цілком усвідомлювали собі той факт, що в Криму є великі майстерні з виготовлення скла і що вони можуть вести масштабну торгівлю, тому просто побрели на південний схід, у землю Оіум, у свою «землю обітовану».

Мандруючи річками, вони спершу дійшли до Грубешівської долини на річці Буг, де знайшли чудові умови для землеробства, що дозволяло прокормити зростаючу громаду, тому багато з них вирішили залишитися тут назавжди. Для цього була ще одна причина:

Грубешівсько-Володимирський регіон – якщо ми поглянемо на карту Європи – знаходиться майже рівно на півдорозі між Балтійським і Чорним морями. Готи це прекрасно усвідомлювали – вони оселилися тут спеціально, бо знали, що це чудове місце для... бізнесу. Вони привозили бурштин і шкіру з півночі, якими цікавилися мешканці далекого Півдня, а звідти — вино, посуд і скляні намистини, а також розкішні вироби з бронзи та срібла. Для розрахунків вони користувалися римськими д

инарами, яких насьогодні  в наших краях знайдено не менше кількох тисяч штук. Це така культурна лінза – поєднання різних елементів з різних частин Європи саме тут, на польсько-українському прикордонні.

Починаючи з 70-х років минулого століття ця територія, завдяки, зокрема, розкопкам під керівництвом проф. Анджея Коковського з Університету ім. Марії Складовської-Кюрі у Любліні, стала справжнім «археологічним Ельдорадо», що приваблює дослідників історії. Донині в цьому місці можна знайти сотні експонатів. А завдяки створенню археологічного музею під відкритим небом «Село готів», анімованим групою реконструкторів, це місце також приваблює численних туристів:

Для нас це перш за все пригода. Ми можемо показати, як ці люди одягалися, як вони виглядали, що творили, як жили. Серед нас є історики, археологи, студенти, але є й жінки, які щоденно доглядають за домом, і чоловіки, які займаються професіями, не пов’язаними з історією – просто мешканці краю, яких ми заразили цією бацилою, – каже пані Анна Муха, яка працює вже 8 років в групі реконструкторів «Село готів». Час від часу члени цієї команди з понад 30 осіб одягаються в готичні костюми та виготовляють старовинні посудини, скляні намистини, плетуть, готую

ть страви історичних часів. – Наше товариство вже сталося багатопоколінним – від бабусь до онуків. Але це також можливість зацікавити інших – тих, хто відвідує нас, тягнеться до книжок про події 2000-річної давнини...

Ентузіасти, музейники та представники місцевої влади з Володимира (Волинська область) вирішили скористатися цим досвідом і запросили до співпраці польських партнерів із ґміни Грубешів та місцевого музею.

Весь час за тим, що ми тут робили, ретельно стежили наші друзі з України. Вони неодноразово приїздили до нас на навчальні візити та конференції. Крім цього в Україні ми дружимо з науковцями-археологами. Коли вони зрозуміли, що щось таке круте в археології можна зробити з іншого боку Бугу і що це сприятиме туристичним потокам, вони побачили потенціал і для себе. Нам було простіше, тому що раніше вже реалізовувалися спільні проєкти, тому запитали в нас, чи можна долучитися до популяризації археології по той бік кордону, – пояснює директор музею.

Так народився проєкт GothicWay («Готичний шлях: спільна історична реконструкція та віртуальна подорож у минуле»). В результаті створено віртуальну екскурсію Селом Готів, створено тривимірні моделі наших скандинавських предків, придбано інтерактивні сенсорні панелі, створено мультимедійний анімаційний фільм «Життя Готів», а також подібна постановка для дітей під назвою «Чарівна готична історія», організатори подбали й про доступність для людей з обмеженими можливостями. На думку партнерів проєкту, польсько-українська спадщина готів має потенціал для співпраці на багато років:

І це правда, резюмує Бартломєй Бартецький. – Коли, незважаючи на негаразди, вдалося організувати підсумкову конференцію, тоді відкрилося багато нових ідей і можливостей. У найближчі роки ми хочемо організовувати регулярні археологічні конференції на різні теми, а можливо, навіть спільні розкопки. Ми можемо побачити ідентичні об’єкти в музейних вітринах у нас у Грубешові чи в наших колег у Володимирі. Це величезне поле для співпраці, а потенціал у неї дуже великий...

 Детальніше про проєкт можна дізнатися тут

Галерея

Project stories 37 GothicWay

Чи була ця сторінка корисною?

Дуже корисно
Дуже корисно
Може бути корисно
Може бути корисно
даремний
даремний